ВОТ

Вот, вот!

Еге ж!; авжеж!; атож!

Вот-вот.

От-от (ось-ось); зато-го; далі-далі; як не; [ось-ось, от-от] не видко як; [ось-ось, от-от] тільки (лиш) не видно; тільки що не.

Вот-вот будешь побит.

Ось-ось (от-от) будеш побитий; битий ходиш.

Вот где.

[Аж] ось де; (іноді) осьдечки, осьденьки; [аж] от де. || Я тебе там шукав, а ти осьдечки! Шиян.

Вот дура!; вот дурень!

Ото дурна!; ото дурень!

Вот ещё!

Ото ще!; оце!; ото!; ат! (ет!); ще чого!

Вот ещё дурак, простофиля.

Оце ще дурень; оце ще тютя з полив'яним носом.

Вот же.

Отож. || Колись він робив на шахті в Катовицях! Отож і знав, що до чого. Муратов.

Вот здесь.

Ось-о; ось-ось-о; ось де (іноді осьдечки); ось тут; отут (іноді отутечки, отутеньки). || Я — ось-ось-о... Мирний.

Вот и всё.

От (ось, оце) і все; та й годі (та й уже); от і по всьому (та й по всьому); та й квит (та й решта). || Перед нею затихну, поплачу нишком, та й годі! Вовчок. І справі край? Звільниш мене та й квит? Кочерга.

Вот и вся недолга.

От тобі (та) й край; та й годі; от і (та й) все; от тобі й кінець; та й квит.

Вот именно.

Атож, отож-то.

Вот и хорошо (прекрасно).

От і гаразд (от і добре); от і чудово.

Вот как! (разг.).

Он (ось, от) як!; ага!; ов[ва]! || Овва! Ти, бачу, Миколо, десь набрався великого розуму. Франко.

Вот каким, вот таким образом.

Ось так, отак; (іноді [о]такечки, [о]такеньки).

Вот какой.

Ось який; от такий (отакий).

Вот когда.

[Аж] ось (от) коли.

Вот потому, поэтому.

[О]тим-то (тому-то); (іноді) отож.

Вот сюда.

Ось (от) сюди; осюди.

Вот так.

От так; ото. || От так видовисько! Українка.

Вот так.

От (ось) так; отак. || Отак узяв би мою донечку... та й пригорнув би... ось так і так... Ільченко.

Вот такой.

Ось (от) який; отакий. || Отакий рад би вискочити із свої шкіри. Мартович.

Вот такой герой! (ирон.).

От так (оце так, ото) герой!

Вот так-так!..

Оце (от) так-так!

Вот так-то!..

Отак-пак!

Вот там.

Он там; отам; (іноді) отамечки (он тамечки); отаменьки (он таменьки).

Вот тебе, бабушка,, и Юрьев день.

От тобі, бабо, й Юра.

Вот тебе!; вот вам! (разг.).

Ось (от) тобі!; ось (от) вам!

Вот тебе (те) [и] на!; вот так клюква!; вот тебе (те) раз!; вот так штука! (разг.).

От маєш!; от тобі [й] маєш!; отакої!; отаке!; от тобі й раз!; от так штука!; отака ловись (ловися)!; от тобі й на!; отуди к лихій годині!; отуди к бісу (до біса)! || От тобі маєш! Що ж це за диво?.. Коцюбинський. А що? попавсь — от тобі й на! Глібов.

Вот теперь.

Ось (от) тепер; отепер; (іноді) отеперечки (отепереньки).

Вот тогда.

Ось (от) тоді; отоді.

Вот тот.

От (он) той; отой. || Я не такий, як отой із глухого села, шо витуманить у дурного п'ятку та й уважає її за крадену. Мартович.

Вот то-то [же], вот то-то и оно.

Отож-то; отож-то (бо) й є; тож-бо то й є; то-то ж бо; то-то бо й є; отож-то й воно.

Вот туда.

Ось (от) туди; отуди. || От туди має прийти один офіцер. Смілянський.

Вот человек!

Оце людина!

Вот это.

Оце; ото [ж]. || Оце її ділянка. Завгородній. Ото вже, напевне, смерть іде до мене. Турчинська.

Вот этот.

Ось (от) цей; оцей. || Я маю вам сказати, шо я дотепер бродив лісами й дебрами, аж оцей чоловік вивів мене на гладке... Мартович.

Как вот.

Аж; аж ось (аж от); як ось; коли це (ось, тут). || Аж біжить вовк-панібрат. Казка.

Так вот.

Отож; ото; так от (ось). || Отож послав Михайло сватів; дівчата вже в дружки прибираються та міркують, яке-то весілля в Наталі буде. Вовчок.