ВОСТОРЖЕСТВОВАТЬ

Восторжествовать над врагами.

Подолати (перемогти) ворогів; перебороти ворогів; узяти гору над ворогом; (іноді книжн. уроч.) затріумфувати (восторжествувати) над ворогами (над ворогом).

Я (он...) восторжествовал.

Мій (його) верх; я (він...) узяв гору (верх); (іноді уроч.) я (він...) затріумфував (восторжествував).