ВОЛОС

Волос долог, да ум короток.

Волос довгий, та ум (розум) короткий. Пр. На голові густо, а в голові пусто. Пр. Розумна голова багато волосся не держить. Пр.

Волосы дыбом становятся.

Волосся стає диба (дибом, дуба, дубом, стовбура, стовбуром); волосся (волос, чуб, чуприна) догори (вгору) лізе; волосся (чуб, чуприна) дибиться (їжиться, настовбурчується, (лок.) настовпужується); волосся (волос, чуб, чуприна) стає (іде) вгору (догори); волосся стає на голові. || Сам знаєш, який тепер тяжкий час: скрізь таке діється, що аж волосся дибом стає... Кониський. Його пройняло холодом, волосся стануло йому дибом. Кобилянська. Було вийде подивитись, і аж тремтить, аж йому волосся їжиться... Свидницький. Коли почує пан, то я певен — чуприна стане догори. Тобілевич.

Волосы лезут.

Волосся вилазить (лізе, облазить). || Не облізе волосся з дурної голові. Пр. Облізло йому волосся з великої журби. Пр.

Дожить до седых волос.

Дожити до сивого (до білого) волосу (волосся), до сивої коси; дожитися сивини; убитися в сивий волос.

Ни на волос (разг.).

Анітрохи; і ([а]ні) на волос[ок]; і (ні) на волосин[ку]. || Тепер такий світ, що й на волосинку нема дурниці... Тепер комерція. Коцюбинський.

Покраснел до корней волос.

Почервонів по саме волосся.

Притянуть за волосы.

Притягти (приволокти) за волосся.

Рвать [на себе] волосы.

Рвати (скубти) [на собі, на голові] волосся (чуб, коси). || Дідона гірко заридала І з серця аж волосся рвала. Котляревський.

Таскать, таскаться за волосы.

Чубити[ся]; волосувати[ся]. Хто кого любить, той того й чубить. Пр. Пани чубляться, а в мужиків (мужикам) чуби тріщать. Пр.

Трепать, дёргать за волосы.

Скубити [за чуби, за чуприну, за патли]; чубити, вихрити; (образн.) метелиці (почубеньків, скубти) давати.

Снявши голову, по волосам не плачут.

Стявши голову, за волоссям не плачуть. Пр. Пропав кінь, і вузлу кинь. Пр. Узяв біс коня, нехай і вуздечку бере. Пр. Узяв чорт корону, нехай бере й теля. Пр. Узяв чорт батіг, нехай бере і пужално. Пр. Коли пропав віл, пропадай і батіг. Пр.