ВОЛЯ

Волей-неволей.

Рад-не-рад; хоч-не-хоч (чи хоч, чи не хоч); з волі чи з неволі (по волі чи по неволі). || Чи хоч, чи не хоч, а перескоч! Проти приказу начальства не йди. Кониський.

Волей судеб (книжн.).

Так судила (вирекла, нарекла) доля; волею долі; грою долі; з примхи долі.

Воля ваша.

Воля ваша; як вам любо.

Давать, дать волю кому.

Давати, дати волю (попуск) кому; попускати, попустити кому; (образн.) розв'язати світ кому. || Коли вже ти мені світ розв'яжеш! М. Куліш.

Давать, дать волю рукам (разг.).

Давати, дати волю рукам; удаватися, удатися до сили (до насильства). || Дай рукам волю, то сам підеш у неволю. Пр.

Дать ногам волю.

Дати ногам волю; кинутися (пуститися, ударитися, взяти) бігти; кинутися навтіки (навтьоки, навтікача). || Дала (лисиця) ногам волю та до лісу. Франко. Зоя вихопила в нього блокнот і кинулась навтіки. Трублаїні.

Действовать наперекор чьей воле.

Іти (чинити, діяти) проти чиєї (наперекір) волі.

Исполнять, исполнить волю чью.

Чинити, учинити (робити, зробити) волю чию; волити (уволяти), уволити волю чию; (іноді) виконувати, виконати волю чию. || Ой, мужу мій, мужу, Вчини ж мою волю. Н. п. Не хоче пан вволити людську волю — вигонь скотину на пашу. Гордієнко.

Не давать воли рукам (разг.).

Не давати волі рукам; не вдаватися до сили (до насильства); тримати (держати) руки при собі. || Язиком клепай, а руки при собі тримай. Пр.

Не по своей воле.

Не своєю волею (не по своїй волі); не з своєї (не з власної) волі; несамохіть; (іноді) по неволі. || Не своєю волею бив її, батьки намовляли. Гордієнко.

Отдаться на волю кому, чью, чему.

Віддатися (покластися) на волю кому; чию, чому; віддати себе на волю чию.

По воле кого.

З чиєї волі (по чиїй волі, з чийого наказу).

По доброй воле.

Волею; з доброї (по добрій) волі; доброхіть. || Ані людина, ані звір такої ночі з доброї волі не підуть тайгою. Трублаїні. Не підеш доброхіть — силою поведемо. Вовчок.

По своей воле.

Своєю (власною) волею (охотою); з своєї (з власної) волі; по своїй (по власній) волі; по волі; самохіть. || Хто раб? Хто подоланний? Тільки той, хто самохіть несе ярмо неволі. Українка.

Последняя воля (книжн.).

Остання воля, заповіт.

Против воли.

Проти волі (мимоволі); неволею; наперекір; мимохіть; несамохіть. || Неволею сина оженила, А на торгу невістку судила... Н. п.

Это в вашей воле.

Тут ваша [добра] воля; це в вашій волі; це від вас залежить.