ВОДИТЬСЯ

Водиться с кем (разг.).

Водитися (водити товариство, товаришувати) з ким; заходити з ким; (лок.) чалитися до кого; (у знач. негативн.) накладати з ким. || Що тобі з такими заходити? Вовчок. Дениса побили за те, що він до них не чалиться. Сл. Гр. Я з кодлом лісовим не накладаю. Українка.

За ним водится этот грех.

Він має за собою цю ваду (цей гріх); є такий гріх за ним.

За ним это водится.

Він має (у нього) такий звичай; у нього така поведінка (застар. поведенція).

Как водится (разг.).

[Як] звичайно; як ведеться (як поводиться); як заведено; (лок.) як мається звичай.

С иными водиться — что в крапиву садиться.

Не заходь собі з ним, бо зайдеш у велике галуззя. Пр.

Так у нас водится.

Такий маємо звичай; у нас такий звичай; так у нас поводиться; така у нас поведінка (застар. поведенція). || Увесь вечір хазяйка все розказувала, як поводиться в панів. Квітка.

У нас так не водится.

Такого й звичаю не маємо; такого й звичаю у нас нема; такої поведінки (застар. поведенції) у нас нема.

У него водятся деньжата (разг.).

У нього є (він має) грошенята (копійчину); у нього копієчка волочеться.