ВИНА

Без вины.

Без вини; без[не]винно.

Быть виной чего.

Бути винним чому, чого; бути причиною чому, чого; завинити в чому; спричинитися чому, до чого.

Взводить, взвести, валить, свалить вину на кого-либо.

Звертати, звернути на кого; прикидати, прикинути вину (провину, причину) кому; скидати, скинути (накидати, накинути, складати, скласти) вину (провину) на кого; покладати, покласти вину (провину) на кого. || Всю провину за сподіяне на Захара покладають. Гордієнко.

Вменять, вменить, ставить, поставить кому-либо в вину что.

Ставити, поставити за вину (провину) кому що; привиняти, привинити кому що; обвинувачувати, обвинуватити (звинувачувати, звинуватити) кого за що, в чому.

Загладить чью вину.

Загладити (виправити) чию провину (вину).

Искупать, искупить вину.

Покутувати, спокутувати вину (провину).

Он (она...) всему виной.

Він (вона...) усьому виною, причиною (причина) усього лиха.

По моей (по его...) вине.

З моєї (з його...) вини (провини, причини); через мене (через нього...). || З чиєї причини сталася ця катастрофа? Прус.

По своей вине.

З своєї (з власної) вини (провини, причини); самохіть.

Прощать вину кому.

Дарувати (прощати) провину (вину) кому.

Сознаться в вине.

Повинитися; признатися у провині (до вини); визнати вину.

Чувствовать за собой вину.

Почувати (відчувати) себе винним; почувати (відчувати) свою провину (вину) проти кого, перед ким; (зах.) почуватися до вини проти кого.

Я (он...) этому виной.

Я (він...) цьому винний (виною, причиною); я (він...) причиною (причина) цьому (цього); тут моя (його...) провина (вина).