ВЕЩЬ

Вещь вещи рознь.

Річ до речі не приходиться (не прийдеться).

Вот это вещь!

Оце так річ!; оце вже щось!

Ловкая, изящная вещица.

Ловка (бравенька) річ (штучка, надібочка).

Малозначительная, негодная вещь.

Абищо; непотріб; (образн.) надібок у піч. || Дав таке абищо, — тільки на смітник викинути. Сл. Гр.

Мелкая вещь.

Дрібна річ; дріб'язок. || З хати виносили одежу, всілякий дріб'язок... Коцюбинський.

Называть вещи своими именами.

Називати речі їх власними (своїми) іменами; говорити прямо.

Ничтожная вещь.

Нікчемна (мізерна) річ; нікчемниця; покидьок (покидь); не знати що; (жарт.) покидьків брат.

Обычная вещь, обычное дело.

Звичайна (світова, людська) річ; звичайне (світове, людське) діло. || Шлюб — то світова річ. Старицький.

Это в порядке вещей.

Це звичайна (природна, світова) річ; це нормально.