I. ЧТО

А вам-то что? (разг.).

А що вам до того?

А что?

А хіба що?; (іноді) або що?

До чего он умён, хорош...

Який він розумний, гарний...

До чего ты мне надоел!

Як ти мені обрид (набрид)!

К чему это?

Навіщо (нащо) це?; до чого це?

На что [уж] (разг.).

Уже ж який, яка, яке, які (перед імен. чи прикм.); уже ж як (перед присл. чи дієсл.).

Не к чему.

Нема до чого; не маєш, не має... до чого; ні до чого; (у значенні «ничего») нема [є] чого (нічого).

Ни во что ставить кого.

Ні за що (за ніщо, за нізащо) мати кого; зовсім (аж ніяк) не поважати (не шанувати) кого; (іноді розм. фіг.) не мати кого й за устілку.

Ни за что [на свете].

Нізащо [в світі]; ніколи в світі (ні в світі).

Ни за что [ни про что] (разг.).

Ні за що [ні про що]; (у значенні «ни с того ни с сего» фіг. ще) ні сіло ні впало.

Ни к чему.

Ні до чого.

Ни с чем уйти, вернуться...

Ні з чим піти, вернутися... (іноді розм. фіг.) облизня піймати (ухопити, з'їсти); ухопити шилом патоки.

Тут что-то не так.

Тут щось не те (не так); (іноді жарт.) тут щось не до шмиги.

Уж на что...

Уже ж який, яка, яке, які...

Хоть бы что кому.

Хоч би що кому.

Что бы ни...

Хоч [би] що...; (іноді) будь-що...

Что в этом проку?

Яка з цього (з того) користь?; який з цього (з того) пожиток?

Что и говорить.

Що й казати.

Что ли.

Чи що; абощо; хіба. || ...Замфір потішав себе, що, може, то не отрута, а так які ліки абощо. Коцюбинський.

Что ни говорите, а...

Хоч і що кажіть, а...

Что нужды?

Яка потреба?; навіщо (нащо)?

Что пользы?

Яка користь?

Что с тобой?

Що тобі [таке]?; що з тобою?

Что толку?

Яка рація?

II. ЧТО

Только и... что.

Тільки й... що.

Что город, то норов.

Що город, то й норов. Пр. Що край, то й звичай. Пр. Кожен край має свій звичай. Пр. У всякому подвір'ї свої повір'я. Пр. Що криниця, то й водиця. Пр. Що сторона, то й новина. Пр.

Что твой, твои... (разг.).

Немов (мов, як, неначе, наче) той (отой, ті, оті)...