ШАПКА

Дать (получить) по шапке (разг.).

Дати (дістати) по шапці.

Закидать шапками (разг. перен.).

Шапками закидати.

Ломать, ломить шапку перед кем.

Шапкувати (шапку здіймати) перед ким; ламати шапку перед ким; низько кланятися (вклонятися) кому; запобігати ласки чиєї (в кого).

Не купил батька шапки — пусть уши мёрзнут.

Не купив батько капелюха — нехай мерзнуть мої вуха. Пр. На зло моїй жінці нехай мене б'ють. Пр. Коли моя жінка така, то нехай свині борошно їдять. Пр. На зло ворогам корову продам — хай мої діти молока не питимуть. Пр.

Ох, тяжела ты, шапка Мономаха!

Тяжка ти, Мономахова короно! Пр. Ох, і тяжка ти, шапко Мономаха! Пр. Ох, і тяжка ж ти, доле самовладця! Пр.

Под красную шапку (попасть, угодить) (разг. устар.).

Попасти (потрапити) у солдати; одягти [на себе] солдатський мундир.

По Сеньке [и] шапка.

По Савці свитка. Пр. По синкові [й] шапка. Пр. Який кінь, така й кульбака. Пр.

Шапка в рубль, а щи без круп.

На нозі сап'ян рипить, а в борщі трясця кипить. Пр. Пани ж мої дрібнесенькі, а воші — як біб. Пр.