ПРОТЯГИВАТЬ

Говорить, произносить, протягивать слова.

Говорити, вимовляти [з] протягом (на розтяг, спроквола).

Лишь бы протянуть время.

Аби день до вечора; аби згаяти час.

По одёжке протягивай ножки.

По своєму ліжку простягай ніжку. Пр. Так кравець крає, як йому матерії стає. Пр. Живи [так], як кишеня дозволяє. Пр.

Протянуть в печати кого (разг.).

Протягти у пресі кого.

Протянуть ноги (разг.).

Простягти (витягти, випростати, відкинути) ноги; простягтися (витягтися, випростатися); опрягтися; (образн.) дуба дати (урізати).

Протянуть руку к чему.

Простягти руку до чого; сягнути рукою до чого.