ПРИМЕТА

Быть на примете у кого.

Бути на прикметі (на знаку) у кого; (іноді образн.) на оці бути в кого.

Иметь на примете кого, что.

Мати на прикметі (на знаку) кого, що; (іноді образн.) на оці мати кого, що.

Не в примету кому (разг.).

Не по знаку кому; (лок.) невкміту кому.

Примету, на примету оставлять кому, что.

Лишати, залишати (давати, дати) на признаку кому що. || Віти тернові рубайте, По шляху покидайте, Мені... На признаку давайте. Нар. дума.