ПОРА

Бывший, существовавший до сих пор, до тех пор.

Дотеперішній (досьогочасний), дотодішній (дотогочасний).

В кои поры зайдёт.

Коли-не-коли (вряди-годи) зайде.

В летнюю пору.

Літньої пори (доби); улітку (у літі, літом).

В обеденную нору.

Обідньої пори (доби, години); в обідню годину (добу); в обід.

Вот до каких пор, вот до сих пор (только в пространственном значении).

От (оце) поки (опоки); оце поти.

В [самой] поре, во всей поре (разг.).

[Саме] на порі.

В самую пору (по мерке).

Саме до міри.

В [самую] пору.

Саме в час (саме впору).

В ту пору (лок. в те поры).

На той час (на ту пору); під той час; тоді.

В эту пору.

На цю пору; на цей (на сей) час; тепер.

До каких пор?

До якого часу?; доки (рідше докіль)?

До недавних пор.

Донедавна; до недавнього часу.

До поздней поры.

До пізнього часу; до пізньої години (доби); допізна.

До поры до времени.

До часу; до якогось (до котрогось) часу; до певного (до слушного) часу; поки що (доти що).

До сих пор.

Досі (рідше досіль); дотепер; до сього часу (по сей час).

До тех пор.

Доти (рідше дотіль); поти (рідше потіль); до того часу.

До тех пор, пока...

Доти, поки...; поти, поки...; доти, [аж] поки; (рідше) дотіль, докіль... (потіль, покіль...); до того часу, поки (аж поки); аж доти.

На всё своя пора.

На все свій час (своя пора).

На первых порах.

Перший час; спершу; спочатку; (розм.) попервах.

На ту пору.

В той час; на (в) ту пору; тоді; (рідше) о тій порі.

Ночною, вечернею порою.

Нічної, вечірньої доби (пори, години); нічного, вечірнього часу.

По поре гладя (разг.).

Як до часу; як коли.

Пора на боковую.

Див. БОКОВОЙ.

С давних пор.

Здавна (віддавна); з (від) давнього часу; з (від) давніх часів; з давньої давнини; з давнього-давна; з давніх-давен.

С каких, с которых пор (разг.).

Відколи (іноді звідколи); з якого часу.

С некоторых пор.

З якогось (з котрогось, з певного) часу.

С тех пор, с той поры.

Відтоді; з того часу; з тої доби. || Відтоді та полонина вівчарева зветься. Сл. Гр.

С тех пор как; с той поры как.

Відколи (відтоді) як; з (від) того часу як.

Существующий, существовавший с этих пор, с тех пор.

Відтеперішній, відтодішній (відтогочасний).

С этой поры.

Відтепер (рідше віднині); з цього (з того) часу (від сього часу).

Теперь настоящая пора.

Тепер саме час.