ПЛОХО

Из рук вон плохо.

Зовсім (дуже, вкрай) погано (зле); препогано.

Одинаково плохо и то и другое (перен.).

Один біс; обоє рябоє; один чорт, що собака, що хорт.

Плохо вести себя.

Негарно (недобре, зле, погано) поводитися; не шануватися; пусто йти.

Плохо видеть.

Погано бачити; недобачати.

Плохо лежит что (разг.).

Не сховане (не заховане) гаразд що; зверху лежить що; легко вкрасти можна що.

Плохо не клади (разг.).

(Добре) ховай.

Плохо не клади, вора в грех не вводи.

Лихий схов і доброго спокусить. Пр.

Плохо слышать.

Погано чути; недочувати.

Язык плохо подвешен (привешен) у кого.

Див. ЯЗЫК.