ОТЧАЯНИЕ

Впадать, впасть (приходить, прийти) в отчаяние.

Удаватися, удатися (упадати, упасти) у розпуку (у розпач, у відчай).

Приводить, привести в отчаяние кого.

Доводити, довести до розпуки (до розпачу, до відчаю) кого.

Я в отчаянии, что не могу...

Мене аж розпука (розпач, відчай) бере, що не можу...