ОТДАВАТЬ

Возьмёшь лычка — отдашь ремешок.

Затративши чуже личко, ремінцем мусиш віддати. Пр. Не позичай — злий обичай: як віддаєш, то ще й лає. Пр. Він для тебе маленьку нитку, а з тебе цілу свитку. Пр.

Не жалей алтына — отдашь полтину.

Не жалій ухналя, бо підкову загубиш. Пр. Лінивий двічі робить, скупий двічі платить. Пр.

Отдавать, отдать в жертву кому (разг.).

Віддавати, віддати як (за) жертву кому; віддавати, віддати ([по]пускати, [по]пустити) на поталу кому. || Чіпко, Чіпко! чи я ждала такого від тебе, чи сподівалася? Попустив рідну матір на поталу волоцюзі. Мирний.

Отдавать, отдать визит кому.

Віддавати, віддати (взаємний) візит кому; (застар., тільки докон.) відвізитувати кого.

Отдавать, отдать внаймы (внаём) кому что.

Наймати, найняти кому що.

Отдавать, отдать в учение (на выучку).

Віддавати, віддати в науку.

Отдавать, отдать дань кому, чему.

Див. ДАНЬ.

Отдавать, отдать должное кому, чему.

Віддавати, віддати належне кому, чому; оцінювати, оцінити як слід (як належить) кого, що.

Отдавать, отдать кого-либо под суд.

Віддавати, віддати кого до суду (під суд); (давн.) ставити, поставити кого на суд (перед суд).

Отдавать, отдать на съедение кому; отдавать, отдать на поругание кому; (книжн.) отдавать, отдать на поток и разграбление кому.

Віддавати, віддати на поталу кому.

Отдавать, отдать (оказывать, оказать) предпочтение кому, чему перед кем, перед чем.

Див. ПРЕДПОЧТЕНИЕ.

Отдавать, отдать поклон кому.

Уклонятися, уклонитися (кланятися, поклонитися) кому; віддавати, віддати уклін (поклін) кому.

Отдавать, отдать последний долг кому (книжн.).

Віддавати, віддати останню [по]шану кому.

Отдавать, отдать руку (и сердце) кому (перен.).

Віддавати, віддати руку (й серце) кому.

Отдавать, отдать руку чью кому (перен.).

Віддавати, віддати руку чию кому; віддавати, віддати кого за кого.

Отдавать, отдать салют.

Давати, дати (віддавати, віддати) салют; (застар. поет.) воздавати, воздати ясу.

Отдавать, отдать [свою] жизнь чему.

Віддавати, віддати (присвячувати, присвятити) життя [своє] чому; покладати, покласти життя [своє] на що.

Отдавать, отдать сердце кому.

Віддавати, віддати серце кому. || Вичуняла [Уляна] і серце і душу віддала своїй дитині. Мирний.

Отдавать, отдать справедливость кому, чему.

Признавати, признати справедливість (слушність) кому, чому; визнавати, визнати справедливість за ким, за чим.

Отдавать, отдать честь кому, чему (воен.).

Віддавати, віддати честь кому, чому.

Отдавать, отдать якорь.

Кидати, кинути (закидати, закинути) якір; ставати, стати на якір; об'якорятися, об'якоритися.

Отдавать себе отчёт в чём.

Див. ОТЧЕТ.

Отдаёт чем что-либо (имеет привкус, запах чего).

Відгонить (тхне, душить) чим що; чути чим що. || Руфім: Великий жаль, що стільки крові ллється За вашу віру, добра не вийде. Вино ще грає, а вже оцтом чути. Українка.

Отдай назад! (разг.).

Поступися (оступися)!

Отдай причал!

Віддай кінці!; спускай з линв!

Отдал Богу душу кто.

Віддав Богові душу хто; ступив на Божу путь хто; до свого берега (навіки) причалив хто; (поет.) не топтати вже рясту кому; (зниж.) відкинув ноги хто; дупеля з'їв хто; (жарт.) пішов до Бога вівці (овець) пасти хто.

Отдать на посмеяние кого, что.

Дати (віддати) на посміх (на глум, на глуз) кого, що. || На глум старих звичаїв не подаймо. П. Куліш.

Отдать на хранение что.

Віддати на схов (до схованки) що.