I. ОСТРИТЬ

Острить, сострить на чей-нибудь счёт.

Кидати, кинути (пускати, пустити) дотеп на чий карб (на чию адресу); (образн. розм.) пришивати, пришити (пришпилювати, пришпилити) квітку кому. || Явдоха:Тай осоружний оцей Печериця — як він мені остогид! З кожного насміхається, кожному квітки пришиває, а сам же то? Якби глянув у воду на свою вроду. Мирний.

II. ОСТРИЧЬ

Стричь, остричь [всех] под одну гребёнку (перен.).

Див. ГРЕБЕНКА.