ОРУЖИЕ

Бить противника его же оружием (перен.).

Бити [с]упротивника (ворога) його-таки (його власною) зброєю (іноді його ж рукою).

Браться, взяться за оружие (перен.).

Братися, узятися (ставати, стати) до зброї.

Бряцать оружием (перен. книжн.).

Брязкати (бряжчати) зброєю; загрожувати (погрожувати) війною.

Быть при оружии.

Бути при зброї; мати зброю.

К оружию!

Поднимать, поллять оружие против кого (перен.).

Здіймати, зняти зброю проти (на) кого.

Прибегать, прибегнуть к силе оружия (перен.).

Удаватися, удатися до зброї (до збройної сили).

Складывать (слагать), сложить оружие (перен.).

Складати, скласти (покласти) зброю; перестати воювати.

С оружием (в руках).

Із зброєю (в руках); збройно (рідше оружно); (іноді) збройною (оружною) рукою. || Та не зна [шляхта] до бою Дружно повставати, Збройною рукою Гонор рятувати. Чернявський.

Товарищ по оружию.

Товариш по зброї (зброєю); (іноді) бойовий товариш.