ОПАЛА

Быть в опале у кого-либо (давн.).

Бути в неласці (в немилості) в кого; відпасти ласки чиєї.

Класть (наложить) опалу н а кого-либо.

Покладати, покласти гнів на кого; (іноді, тільки докон.) угнівитися (знемилостивитися) на кого. || Його знов повернули в скотарі, а на Агафію поклали гнів. Свідзинський, перекл. з Тургенєва.

Попасть в опалу.

Упасти (попасти[ся]) у неласку.