ОКОЛИЦА

Говорить околицей, околицами.

Говорити здалека; говорити (казати) наздогад (манівцем, манівцями); (іноді) казати (говорити) позавгорідно.

К милому семь вёрст не околица.

До любої небоги нема далекої дороги. Пр. До любої Оришки й на край світу пішки. Пр.