ОГОНЬ

Беглый огонь (воен.).

Швидкий (перебіжний) вогонь.

Бежать как от огня.

Тікати як від вогню (пожежі).

Бояться как огня кого-, чего-либо.

Боятися як вогню кого, чого; боятися як чорт свяченої води (як заєць бубна, як полоханий заєць пенька, як собака дрючка, кия) кого, чого.

В огонь и в воду (готов, пойду...).

У вогонь і [в] воду (готовий, ладен, піду...); і в вогонь ладен (готовий) [скочити]...

Высекать, высечь огонь.

Кресати [вогонь], викресати [вогню].

Глаза горят огнём у кого-либо.

Очі горять, як жар, у кого, кому.

Горит как в огне кто-либо.

Горить як у вогні (як жар) хто.

Девушка-огонь.

Дівчина як вогонь (як присок); [в]огонь — не дівчина. || Огонь була — не дівка!.. Мирний.

Днём с огнём не сыщешь.

І в світі [білому] не знайдеш. Пр. Того і вдень із свічкою не знайдеш. Пр. Ні слуху ні послуху. Пр. Шукай вітра в полі. Пр.

Дом сразу был охвачен огнём.

Будинок відразу взявся (пойнявся) вогнем (полум'ям).

Зажигать, зажечь огонь (огни).

Світити (засвічувати), засвітати (світло); (про богат. тільки докон.) посвітити (позасвічувати) [світла]; (іноді) посвітитися. || Було вже смерком.по хатах вже посвітилися. Сл. Гр.

Играть (шутить, шалить) с огнём.

Гратися (жартувати) з вогнем.

Из огня да в полымя.

З дощу та під ринву. Пр. З вогню та в полум'я (в полумінь). Пр. Тікав від диму та впав у вогонь. Пр. З калюжі та в болото. Пр. Утікав перед вовком, та впав на ведмедя. Пр. Поправився з печі на лоб. Пр. Берігся кия, та дістав нагая. Пр.

Меж двух огней (разг.).

Між двох вогнів (між двома вогнями); між (межи) молотом і ковадлом; як у лещатах: і туди гаряче, і сюди боляче. Пр. Хоч круть-верть, хоч верть-круть, як з обох боків товчуть. Пр.

Нет дыма без огня; дыма без огня не бывает; ни дыму без огня, ни огня без дыму.

Нема диму без вогню. Пр. Диму без вогню не буває. Пр. Де не горить, там ся не курить (там не куриться, не димить). Пр. Де верба, там і вода. Пр. Де вода, там і верба. Пр.

Огнём и мечом (книжн.).

[З] огнем і мечем.

Огня взаймы не выпросишь.

(У нього, в неї) серед зими льоду (снігу) не випросиш.

Подливать, подлить масла в огонь.

Доливати, долити (підливати, підлити) оливи у вогонь (до вогню); підкладати, підкласти (докидати, докинути) дров у (до) багаття; підкидати, підкинути хмизу в вогонь; (тільки докон.) до гарячого ще приском сипнути.

Предавать, предать огню и мечу (книжн.).

Пускати, пустити під [в]огонь і меч; спускати, спустити на пожар (на вогонь) і під меч положити (класти, покласти); людей мечем сікти, посікти, а добро з (за) димом пускати, пустити; вогнем палити, спалити й кіньми топтати, стоптати; знищувати, знищити [в]огнем і мечем.

Прошёл огонь и воду [и медные трубы].

Пройшов крізь огонь і воду. Був і на коні, і під конем (на возі й під возом, у ступі й за ступою). Пр. Перейшов [уже] крізь сито і решето. Пр. Пройшов Крим і Рим. Пр. Пройшов мідні труби і чортові зуби. Пр. Був вовк і в сіті, й перед сіттю. Пр. Поспитав уже і пня, й колоди. Пр. || ...Максим Полатай ко, який пройшов і мідні труби, і чортові зуби, доладно пустив низом пісню... Стельмах.

Сидеть при огне.

Сидіти при світлі.

С огнём не шути (перен.).

З вогнем не грайся (не жартуй).

С огнём не шутят; не шути с огнём — обожжёшься.

З вогнем не жартуй [бо то жижа]. Пр. Не грайся з вогнем, бо о [б] печешся, о[б] палишся. Пр. Не клади у вогонь пальця, бо спечеш. Пр. Не клади псові пальців у зуби, бо вкусить. Пр. Не тягни пса за хвіст, бо вкусить. Пр. Не стромляй (не сунь, не тикай) пальців (пальця, пучки) між (межи) двері, бо прищикнуть (придавлять). Пр.

Солома с огнём не дружит (не улежится).

Не прикладай соломи (сіна) до вогню [бо згорить]. Пр. Не кидай іскри в попіл: і сама згорить, і село спалить. Пр.