ОБЫКНОВЕНИЕ

Брать, взять за обыкновение.

Брати, узяти звичай.

Вошло в обыкновение что-либо.

Повелося що; стало звичаєм (за звичай) що.

Вышло из обыкновения что-либо.

Вивелося що.

Здесь (там...) такое обыкновение.

Тут (там...) так ведеться; тут (там...) такий звичай.

По заведённому обыкновению.

Заведеним (іноді за заведеним) звичаєм.

По обыкновению.

[Як] звичайно; звичаєм; (іноді) як завжди. || Побачивши Тетяну, він спершу, як звичайно, ласкаво мукаючи, закивав їй головою. Рильський, перекл. з Тургенєва.

По своєму обыкновению.

Своїм (іноді за своїм) звичаєм. || Лесь своїм звичаєм украв... трохи ячменю і ніс до корчми. Стефаник.

Против обыкновения.

Проти звичаю; проти звички.

У него было обыкновение... он имел обыкновение...

У нього був звичай (була звичка, було заведено)...; він мав звичай (звичку)...