КРАЙНОСТЬ

Бросаться из одной крайности в другую.

Кидатися з одного краю до другого [краю]; кидатися з краю до краю; кидатися з однієї крайності до другої.

Быть в крайности.

Бути в скруті.

Впадать, вдаваться в крайность.

Перебирати міри (міру); переходити [через] міру; упадати (удаватися) у крайність (у крайнощі).

Доводить до крайности (рассердить) кого (разг.).

Обурювати (гнівити, виводити з себе) кого.

Дойти до крайности (материальной).

Дійти до скруту (до скрути).

Жить в крайности.

Жити в злиднях (в убозтві, в нестатках).

Решиться на последнюю крайность.

Зважитися на останній засіб (крок).