КОНЕЦ

Без конца, нет конца.

Без кінця; без краю; без кінця-краю; нема краю; нема кінця-краю.

В конце города, села.

Край (накрай, покрай, на краю, скраю, кінець) міста, села.

В конце концов.

Кінець кінцем; зрештою.

В конце месяца, года.

Наприкінці (при кінці) місяця, року; під кінець (рідше у кінці) місяця, року; (іноді) з кінцем місяця, року.

В конце стола.

Кінець стола (столу).

В конце чего.

На кінець (на край) чого.

В оба конца (ехать).

На обидва кінці; туди й назад.

Во все концы.

В усі кінці; [по] всюди.

Вот и конец всему.

От і край (і кінець) усьому; от і все скінчилося; от і по всьому.

В самом конце, в конце всего.

Наостанці (наостанку, наостанок, насамкінець, на[при]послідку).

Да и дело с концом.

Та й годі; та й край [увесь]; та й квит.

Дело близится к концу.

Ідеться до кінця (до кінця йдеться); діло (справа) доходить кінця (краю); діло йде до кінця.

Доводить, довести до конца что.

Доводити, довести краю чому (до краю що); доходити, дійти краю чому; довершувати, довершити (завершувати, завершити) що; доводити, довести що до пуття (до зробу); давати, дати раду чому.

До конца.

Украй (до краю); до решти; до останку (до останнього); остаточно; дощенту; до послідку; геть (геть-чисто).

До конца жизни, дней.

Довіку (довічно); повік; поки віку; до суду-віку; до віку й до суду; до смерті.

Едва, еле-еле сводить концы с концами.

Ледве зводити кінці з кінцями; ледве перебуватися (перемагатися).

И дело с концом, и делу конец (разг.).

Та й по всьому; та й по всій справі; та й край; та й квит; та й уже.

Из конца в конец.

Від (з) краю до краю; з кінця в кінець.

И конец!

Та й усе!; та й по всьому!; та й край!

И концы в воду.

І кінці в воду; і сліду не лишилося (не залишиться).

К концу зимы, лета...

Під (на) кінець зими, літа...; наприкінці зими, літа.

Конец был бы мне, будет мне.

Було б по мені, буде по мені.

Конец дело венчает; конец — всему делу венец.

Кінець — ділу вінець. Пр. Кінець діло вінчає. Пр. Кінець діло хвалить. Пр. Кожній справі кінця гляди. Пр. (жарт.) Діло без кінця, як кобила без хвоста. Пр. Кінець — пішла баба у танець. Пр.

Конца-краю (края) нет чему; ни конца, ни краю (края) нет чему (разг.).

Кінця-краю нема чому; ні кінця, ні краю нема чому.

На какой конец.

Нащо (навіщо); для чого; з якою метою.

На тот конец, на этот конец (разг.).

На (про) такий випадок; на (про) той випадок, на (про) цей випадок.

Находящийся в конце, на конце.

Той, що на кінці (наприкінці); кінцевий (прикінцевий).

На худой конец (разг.).

У найгіршому разі; на лихий кінець.

Не без конца же.

Не доки [ж]; не довіку ж.

Не смотри начала, смотри конца.

Не дивись на цвіт, а вважай на врожай. Пр.

Палка о двух концах (либо ты меня, либо я тебя).

Палиця два кінці має. Пр. У кия два кінці: один буде на мені, а другий — на тобі. Пр.

Под конец.

Наприкінці (на кінці, під кінець); наостанку; на[при] послідку.

Положить конец чему.

Покласти (дати, зробити) кінець (край) чому; (розм. образн.) берега дати чому.

Приближаться, приблизиться, приходить, прийти, подходить, подойти к концу.

Доходити, дійти краю (кінця, до краю, до кінця); кінчатися, [с]кінчитися; (розм.) бути наскінчу.

Приходило к концу что у кого.

Кінчалося що в кого; було наскінчу що в кого; став (почав) вибиватися з чого хто.

Пришёл конец кому.

Прийшов кінець кому; прийшла на кого остання година; (перен. розм. образн.) урвався бас кому; урвалася нитка (вудка) кому.

Сводить концы с концами.

Зводити кінці з кінцями; жити ощадливо; перебуватися.

Со всех концов.

З усіх усюд; звідусіль (звідусюди).

Тут тебе и конец.

Тут тобі й край (кінець, гак, рішенець, решта, амінь, капут, каюк, ірон. хата); (жарт. образн.) тут тобі жаба й цицьки дасть; тут тобі й пуп розв'яжеться.

Хоронить, прятать концы (разг.).

Ховати кінці; замітати сліди.