КЛАНЯТЬСЯ

Берёт, так кланяется, а возьмёт, так чванится.

Бере, так поклони б'є, а візьме, так ніс (носа) дере. Пр. Як позичає, то всі боги викладає, а як віддає, то в батька-матір лає. Пр. Як беруть — сто коней дають, а візьмуть — і одного не дадуть. Пр. Як лихо, то йди сюди, Хомихо, а як по лисі, то й по Хомисі. Пр. Кланялися тобі позиваючи, накланяєшся й ти, борги збираючи. Пр. Віддай гроші руками, а ходи по них ногами. Пр. Як їдять та п'ють, дак і кучерявчиком звуть; а поп'ють, поїдять — прощавай, шолудий. Пр. Просить грошей — батьком називає, а як позиче — то й чортом не назве. Пр. Як просим, так жнем і косим, а як узяли, то чорт тебе бери. Пр. Як просять, так жнуть і косять, а як попросили, так пожали і покосили. Пр. Як позичає, так: сватоньку, сват; а як позичив, так і чорт не брат. Пр. Як гроші позичає, щодня двору не минає, а як прийде пора віддавати, почне і двір минати. Пр.

Земно кланяться кому.

Кланятися (уклонятися) земно (до землі) кому; чолом доземно давати кому; бити чолом кому; (глузл.) шию вигинати кому, перед ким; (зневаж.) п'яти лизати кому.

Кланяться кому, перед кем (разг.).

Улесливо просити кого; гнутися (хилитися) перед ким; гнути спину (шию, карк) перед ким; клонити голову (кланятися) перед ким.

Кланяться кому чем (устар.).

Дарувати кому що; підносити кому [по]дарунок (у подарунок) що; приносити на ралець кому що.

Просить кланяясь.

Прохати уклінно.

Честь имею кланяться (устар.).

Шанобливо (поштиво) вклоняюся; моє [у]шанування [вам]; (давн.) моя шаноба вашеці (вашій милості).