КАМЕНЬ

Бросать, забросать камнями кого (книжн.).

Кидати, закидати камінням кого; каменувати, покаменувати кого.

Деньга и камень долбит.

Гроші мур ламають. Пр. Гроші і камінь кують. Пр. Золота швайка і мур пробиває. Пр.

Держать (иметь) камень за пазухой (разг.).

Ховати (держати) камінь у пазусі (за пазухою); ховати злобу (ненависть) на кого.

Как камень в воду (перен.).

Як камінь у воду; як водою вмило (змило); як вода вмила (змила); як у воду впав; як з мосту впав.

Как камень ко дну.

Як камінь на дно (на спід).

Камень преткновения.

Притичина; завада (перепона, перешкода); камінь спотикання.

Камнем упасть.

Опукою (грудкою, камнем) упасти.

Камни вопиют (книжн.).

Каміння волає (кричить) [до неба].

Камня на камне не оставить.

Каменя на камені не лишити (не покинути); знищити (зруйнувати) до дна (дотла, дощенту) що.

Капля по капле и камень долбит.

Крапля по краплі і камінь довбе (довбає, разбиває). Пр. Вода і камінь довба[є]. Пр. Не тим крапля камінь довбе (довба), що сильна, а тим, що часто пада. Пр. Мала крапля і великий камінь продовбає. Пр.

Краеугольный камень.

Наріжний камінь.

Нашла коса на камень.

[Натрапила (наткнулася, наскочила) коса на камінь. Пр. Добрий та на доброго наскочив. Пр. Наскочив чорт на біса. Пр.

Под лежачий камень и вода не течёт.

Під лежачий камінь і вода не біжить (не тече). Пр. Лежачи й камінь мохнатіє. Пр. На одному місці і камінь обростає. Пр. Лежачи й сокира ржавіє. Пр. З лежи не справиш одежі, а з спання не купиш коня. Пр. Якби все вовк лежав, то вже б досі і здох. Пр.

Пробный камень (перен.).

Спробний камінь.

Сердце не камень.

Серце не камінь. Пр.

Это мне как камень на шее.

Це мені як камінь на шию.