ИСТИНА

Избитая истина.

Заяложена (утерта) істина; банальне твердження; загальник; (іноді розм.) оклепана правда.

Наставлять, наставить на путь истины кого.

На путь (шлях) істини (правди) навертати, навернути (настановляти, настановити) кого; на добру (правдиву) путь (на добрий розум) навертати, навернути кого; напутити на добре кого.

Святая истина (разг.).

Свята правда (істина).

Узнать истину.

Дійти (пізнати) правди.

Это старая истина.

Це стара (давня, відома) істина (річ).