ХВАТИТЬ

Хватил удар кого.

Грець побив кого.

Хватить горя, беды.

Набратися горя, лиха (біди); (фіг.) напитися (іноді спити) гіркої; випити [добру] повну; хильнути лиха (горя).

Хватить греха на душу.

Узяти гріх на душу.

Эк куда хватил! (разг.).

[Аж] он куди метнув (сягнув)!