СЛОВО

Без лишних (дальних) слов.

Без зайвих слів; не кажучи багато; довго не говорячи.

Брать, взять слово с кого.

Брати, узяти слово з кого.

Верить, поверить на слово кому.

Вірити, повірити на слово кому.

Где много слов, там мало дела.

Де багато слів, там мало діла. Пр. Язиком сяк і так, а ділом ніяк. Пр. Не так-то він діє, як тим словом сіє. Пр. Слів сила, а як до діла, так і сіла. Пр.

Давать, дать слово кому.

Давати, дати слово кому.

Давать на слово что.

Давати на віру що.

Давши слово — держись, а не давши — крепись.

Сказавши (мовивши) слово, додержуй його (будь паном його). Пр. Поки не дав слова — кріпись, а як дав — держись. Пр. Краще не обіцяти, як слова не держати. Пр. Сказано — зав'язано. Пр. Не роби з губи халяви. Пр.

Держать, сдержать [своё] слово.

Додержувати, додержати, дотримувати, дотримати [свого] слова.

Держаться на честном слове (шутл.).

Ледве (ледь-ледь) триматися (держатися).

Живого слова не услышишь.

Живого слова не почуєш.

Закидывать, закинуть (запускать, запустить) слово (словечко, словцо) (устар.).

Закидати, закинути слово (слівце, словечко).

Из песни слова не выкинешь.

Із пісні слова не викинеш. Пр,

К слову (сказать) (как вводн. слово).

До речі (кажучи, казавши); до речі (мовити).

Ловить (поймать) на слове (словах) кого (разг.).

Ловити, зловити (піймати) на слові (на словах, на мові) кого.

На два слова (на пару слов).

На кілька (на двоє) слів.

Нарушить слово.

Зламати (порушити) слово.

На словах.

На словах.

На словах — что на гуслях, а на деле — что на балалайке.

На словах — як на органах, а як до діла — то ні мур-мур. Пр.

Не изменять [своєму] слову.

На [своєму] слові стояти; не зраджувати (не ламати) [свого] слова.

Не о том слово.

Не в тім річ; не про те мова; не про те (не за те) йдеться.

Ни слова не сказал кто; ни слова не говоря.

І (ні) слова (жодного слова) не сказав хто; ні (і) слова не кажучи (не сказавши); ні пари з уст.

Ни слова об этом.

[А]ні слова про це; (розм.) про це анічичирк (анітелень).

Ни словом сказать, ни пером описать.

Ні словом сказати, ні пером описати.

Новое слово в чём.

Нове слово у чому.

Одним словом (устар.).

Одне слово.

Одни слова!

Самі слова!

От слова до слова (читать, рассказывать, помнить...).

Від слова до слова (читати, розказувати, пам'ятати...).

Первое слово в чём.

Перше слово в чому.

Полагаться, положиться на слово чьё.

Здаватися, здатися (звірятися, звіритися, покладатися, покластися) на чиє слово.

По последнему слову чего.

За останнім словом чого.

Последнее слово техники, науки...

Останнє слово техніки, науки (у техніці, у науці)...

По словам чьим.

За чиїми словами; як каже хто.

Предоставлять, предоставить слово кому.

Надавати, надати слово кому.

При первом слове; при этих словах.

На першому слові; на цьому (на цім) слові.

Слова не идут с языка.

Слова застрягають на губі (на язиці).

Слово за слово.

Слою по слову.

Слово — не воробей, вылетит — не поймаешь.

Слово не горобець, назад не вернеться. Пр. Що вимовиш язиком, того не витягнеш і волом. Пр. Слово вилетить горобцем, а вернеться волом. Пр. Слини не підхопиш, а слова назад не вернеш. Пр. Сказаного й сокирою не вирубаєш. Пр.

Слов (слова) нет.

Нема чого й казати; що й казати; звичайно; певна річ.

Слово пуще стрелы разит.

Слово не стріла, а глибше ранить. Пр. Рана загоїться, зле слово — ніколи. Пр.

Слово — серебро, молчание — золото.

Слово — срібло, а мовчання — золото. Пр. Порожня бочка гудить, а повна мовчить. Пр. Хто мовчить, той трьох навчить. Пр. Менше говори — більше почуєш. Пр. У стулені вуста муха не влізе. Пр.

Со слов чьих.

З чиїх слів (іноді уст).

С чужих слов.

З чужих слів (уст); (іноді ірон.) Чув, де грім гримів. Пр.

Честное слово.

Слово честі.