РУЧКА

Довести до ручки.

Завести у тісний кут; загнати на слизьке; завести у безвихідь.

Дойти до ручки (разг.).

Дійти до краю; зайти в тісний кут (у тісну діру); попасти (потрапити) у безвихідь (у тісний кут, у тісну діру).

На скорую ручку комом да в кучку.

Стук-грюк, аби з рук. Пр. Косо, криво, аби живо. Пр. Зробиш з дуба шпичку. Пр.

Пожалуйте ручку! (устар.).

Будьте ласкаві, ручку!; ручку, з вашої ласки!