РУБЛЬ

Взглянет, посмотрит, скажет слово, как (словно) рублём подарит ( нар.-поэт.).

Гляне, мов сонечко ясне, аж на душі весело стане; слово скаже — мов медом на душі помаже; як словом озветься, то мов аж сонце засміється.

Гнаться за длинным рублём (разг.).

Гнатися за легким [і добрим] заробітком; їхати, поїхати по добрі карбованці (карбованчики); їхати, поїхати по грубі гроші.

Денежка рубль бережёт, а рубль голову стережёт.

Хто шага не береже, той не варт копійки. Пр. Із копійки рублі робляться. Пр.

Не дал Бог ста рублей, а пятьдесят не деньги.

Куліш не каша, п'ять рублів не гроші. Пр. Іван не пан, а сто рублів не гроші. Пр.

Не рублём, так дубьём.

Не гаманцем, так дубцем. Пр. Недобром, так злом. Пр.

Шапка в рубль, а щи без круп.

На нозі сап'ян рипить, а у борщі трясця кипить. Пр. Нема чого у казані, а золото на каптані. Пр. У голові панство, а сорочку воші з'їли. Пр.