НУ

Да ну?

Та невже (та невже ж)?; та ну?

Да ну, идите, что ли!

Та ну-бо, йдіть, чи що!

И ну кричать.

І (та й) давай (та й ну) кричати.

Ни тпру ни ну.

Ні тпру ні ну; ні взад ні вперед; ні в кут ні в двері.

Ну вас всех к чёрту.

Ану вас усіх к чорту (к бісу, до дідька); а йдіть ви всі до чорта (до біса, до дідька).

Ну вот ещё!

Ну от іще!; [ну] ще що [скажеш, скажете, вигадаєш, вигадаєте...]!

Ну вот он и говорит; ну, я и пошёл.

Отож він і каже; отож я й пішов.

Ну да! (разг.).

Авжеж!; звичайно!

Ну его!, ну её!

Цур йому!, цур їй!; цур йому (їй), пек йому (їй)!

Ну нет!

Е ні!

Ну, пожалуй!

Ну, хай і так!; ну, мабуть!

Ну тебя!

Цур тобі!; цур тобі пек [тобі]!; [а] бодай тебе!; а йди ти[собі]!