НОС

Беда на носу.

Біда (лихо) вже коло носа (над головою, коло дверей, коло порога).

Вздёрнутый нос у кого (разг.).

Кирпатий (кирпатенький) ніс у кого; кирпатий (кирпатенький) ніс має хто; кирпа в кого; кирпу має хто.

В нос говорить, петь...

Говорити (балакати), співати... крізь ніс (у ніс); гундосити.

Водить, проводить, провести за нос кого (перен. разг.).

Водити, проводити за носа (за ніс, за кирпу) кого; водити кого, як кота за ниткою; дурити (морочити) кого.

Воротить нос от чего.

Вернути носа (ніс) від чого; відвертати носа (ніс) від чого.

Дальше [своего] носа не видеть (разг.).

Не бачити далі від [свого] носа (поза[своїм] носом).

Дать по носу, щелчка в нос кому (разг.).

Дати по носі кому; ударити по носі кого; дати щигля (носака) кому; дати пинхви (цибульки) [підніс] кому.

Держать нос по ветру.

Тримати носа за вітром; ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме); чути (дивитися), відкіль вітер віє.

Драть, задирать, задрать, поднимать, поднять нос (перен. разг.).

Дерти (задирати, задерти, задрати) носа; підводити, підвести (підіймати, піднімати, підняти) носа; (згруб.) кирпу гнути (дерти, драти, задирати, задерти, задрати); губу копилити, закопилити; починати, почати високо нестися.

Заложило нос кому.

Заклало в носі кому; ніс заліг у кого.

Зарубить себе на носу что.

Закарбувати собі на носі що; зарубати собі на пеньку що; [добре] затямити собі що.

Зима, весна... конец года на носу.

Скоро (незабаром, от-от, над носом, іноді далі, далі-далі) зима (весна..., кінець року); тільки не видно зими (весни..., кінця року); (розм.) зима (весна..., кінець року) на брязку; зима (весна..., кінець року) край воріт.

Из-под [самого] носа (носу) у кого.

З-під (з-перед) [самого] носа в кого, кому; з-перед кого.

И носа не показывать, не показать.

І носа не являти, не явити (не появляти, не появити, не потикати, не поткнути).

Клевать носом (разг.).

Куняти (дрімати); окуні ловити; клювати носом.

Комар носа (носу) не подточит.

Комар носа не підточить; чиста робота; і голки не підсунеш; ніхто не вчепиться; не присікаєшся (не прикопаєшся).

Крутить, покрутить носом (разг.).

Крутити, покрутити носом.

Наставить, наклеить, натянуть нос кому.

Наставити, приправити носа кому; пошити в дурні кого.

Не по носу кому что (разг.).

Не для чийого носа що; ще не вмився хто до чого; (зниж.) не для рила нашого Гаврила що.

Неприятель у него на носу.

Ворог коло його носа; ворог уже дивиться [йому] в вічі.

Не тычь носа (носу) в чужое просо.

Не сунь (не пхай, не потикай) носа до чужого проса. Пр.

Нос к носу; носом к носу.

Носом до носа; ніс у ніс.

Нос не дорос у кого (шутл.).

Ще не доріс (малий ще) хто; (образн.) ще не вмився хто до чого.

Нос семерым рос, одному достался.

Ну й ніс, для празника ріс, а ти в будень носиш. Пр. Ніс так нісяк через Дніпро міст. Пр.

Нос, что и багра не надо; то носина, словно соборное гасило.

Ніс, як за сім гривень сокира. Пр.

Оставлять, оставить с носом кого.

Наставити (приставити) кому носа; пошити кого в дурні; на сухеньке вивести кого; візка кому підвезти.

Остаться с носом (разг.).

Облизня піймати (спіймати, з'їсти, вхопити).

Повесить нос.

Повісити (похнюпити) ніс (носа); похнюпитися.

Повесить нос на квинту; опустить нос (разг.).

Повісити (спустити) носа (ніс) на квінту; похнюпити носа; похнюпитися.

Под носом взошло, а в голове и не посеяно.

Під носом насіялося, а в голову й не навіялося. Пр. Під носом зійшло, а в голові й не посіяно. Пр. Під носом косити пора, а в голові й не сіяно. Пр. Уже й борідка виросла, а глузду не винесла. Пр. У бороді гречка цвіте, а в голові ше й не орано (на зяб не орано). Пр. Під носом жнива (ліс), а в голові ще й не орано. Пр.

Под [самым] носом у кого (разг.).

Під [самим] носом у кого.

С гулькин нос (разг.).

У (з) комареву ніжку (з мишачу бідницю); як у комара сала; як у зайця хвоста.

Смерть на носу.

Смерть за плечима.

С носа (с носу) (разг.).

Від особи; від кожного.

Совать [свой] нос; соваться с носом (со своим носом) во что, куда (разг.).

Стромляти (устромляти, пхати, тикати, сунути) [свого] носа до чого, куди.

Ткнуть носом кого во что (фам.).

Ткнути носом кого у що.

Утереть нос кому (перен. разг.).

Утерти носа кому; (іноді) узяти гору (верх) над ким.

[Хоть] кровь из носу (разг.).

[Хоч] кров з носа; хоч з коліна вилупи; будь-що.

Чуять, почуять носом что.

Чути, почути носом що; занюхати що.