НЕОБХОДИМОСТЬ

В этом нет необходимости.

На це (у цьому) нема[є] потреби (конечної, доконечної потреби); (розм.) на це нема[є] краю.

Крайняя необходимость.

Конечна (доконечна, нагла, нагальна, неминуча) потреба (іноді необхідність) край.

Настоятельная, насущная необходимость.

Пильна (пекуча) потреба.

По необходимости.

З[конечної] потреби; з конечності; (іноді) з необхідності.

Ставить, поставить кого в необходимость.

Змушувати, змусити (примушувати, примусити, зневолювати, зневолити, приневолювати, приневолити) кого.