НЕКУДА

Девать, деть некуда.

Діти, подіти нема[є| де (ніде, нема куди, нікуди).

Идти, ехать дальше некуда (перен.).

Далі йти, їхати нема куди (нікуди); зайти, заїхати у безвихідь (у сліпий, у глухий кут).

Некуда было пойти.

Не мав, не мала, не мало, не мали де (куди) піти; не було де (куди) піти; нікуди було піти.

Плюнуть некуда.

І курці нема де (ніде) клюнути; нема де й голці впасти; ніде й пальцем ткнути.

Торопиться (спешить) некуда.

Поспішати (квапитися, хапатися) нікуди (нема куди); не маю, не маємо куди поспішати (квапитися, хапатися).