НАМЕРЕНИЕ

Без [всякого] намерения.

Без [жодного, ніякого] наміру; [аж ніяк] ненавмисне (невмисне).

Благие намерения.

Добрі наміри (заміри).

Благими (добрыми) намерениями ад вымощен.

Добрими намірами пекло встелене; з добрих намірів (замірів) поміст у пеклі зложений (зложився); добрими намірами вимощене пекло. || Кажуть весь поміст у пеклі з добрих замірів зложився. Українка.

Иметь, питать намерение.

Мати намір (замір); мати думку (гадку); мати на думці.

Не с хорошим намерением.

Не з добрим наміром (заміром); не з доброю думкою (не з добрим духом); не з добром.

Принимать, принять намерение.

Брати, узяти намір (замір); наважуватися, наважитися; намірятися, наміритися (що зробити).

С намерением.

З наміром; навмисне (умисне).