Російсько-український словник сталих виразів

А	Б	В	Г	Д	Е/Ё
Ж	З	И	Й	К	Л
М	Н	О	П	Р	С
Т	У	Ф	Х	Ц	Ч
Ш	Щ	Э	Ю	Я

НАГОВОРИТЬ

Наговорил с три короба.

Набалакав (наказав, наговорив) повен (цілий) міх (мішок); набалакав (наказав, наговорив) сім мішків гречаної (іноді три міхи козячої) вовни; розбив цілий глек брехеньки; набалакав — і в торбу не забереш; нарозказував — міх, торбу і три оберемки.

Наговорить белиберды (чепухи).

Набалакати (наказати, наговорити, наверзти, наторочити, наплести, наплескати) дурниць (нісенітниць, харків-макогоників, казна-чого); плетеників наплести; набалакати (наказати, наговорити) на вербі груші, на осиці кислиці; розказати сон рябої кобили.

Наговорить ерунды.

Набалакати (наговорити) дурниць; (образн.) наколотити гороху з капустою (гороху з маком).

Наговорить колкостей кому (образн.).

Кропив'яним сім'ям засипати кого.

Наговорить на кого.

Наговорити (наказати, налихословити, наклепати) на кого; обмовити кого; набрехати на кого, про кого; славу (неславу, лиху славу, поговір) пустити про кого; натуркати кому про кого; (образн.) наговорити (набалакати) сім мішків горіхів на кого.