НАДЕЖДА

Быть в надежде на что.

Мати надію на що; сподіватися на що, чого; надіятися чого, на що.

Возлагать надежды на вашу помощь.

Сподіватися на вашу допомогу (поміч).

Возлагать надежды на кого, на что.

Складати (покладати, мати) надію на кого, на що. || За Сибіром сонце сходить, хлопці, не дрімайте, а на мене, Кармалюка, всю надію майте. Н. п.

Надежда овладела его душой.

Надія пойняла (опанувала) його душу.

Надежды осуществились (сбылись).

Надії (сподіванки, сподівання) здійснилися (справдилися).

Несбыточная, неосуществимая надежда.

Нездійсненна надія (сподіванка); химера.

Питать, лелеять надежду (надежды).

Плекати (пестити, голубити, кохати, живити, гонобити) надію; (поет.) гріти в серці надію.

Подавать надежды.

Давати (подавати) надії.

Подающий большие надежды.

Який подає великі надії.

Потерять надежду.

Утратити (стратити) надію; зневіритися; (іноді) з[без]надіятися. || Надіявся зовсім, щоб її бачити. Васильненко.

Слабая надежда.

Мала надія.

Твёрдая надежда.

Добра (певна) надія.

Теплится надежда.

Жевріє (іноді тліє) надія.

Тешить себя надеждой (книжн.).

Тішити себе (тішитися, утішатися) надією; мати любу надію.

Тщетная надежда.

Марна (даремна) надія (сподіванка); марне (даремне) сподівання.