МОЛЧАНИЕ

В молчании.

У мовчанні; мовчки.

Гробовое молчание (перен.).

Могильна тиша; гробове мовчання.

Молчание — знак согласия.

Хто мовчить, той не перечить. Пр. Мовчання — знак згоди. Пр.

Обойти молчанием что.

Промовчати; поминути мовчки що; обійти (обминути, збути) мовчанням (мовчанкою) що.

Принудить кого к молчанию.

Змусити (примусити) кого мовчати (до мовчання); (образн.) заціпити (замкнути, затулити) уста (рота) кому; зав'язати язик[а] кому; засупонити рота (пащу) кому. || Я тобі засупоню пащу! Коцюбинський.

Слово — серебро, молчание — золото.

Слово — срібло, а мовчання — золото. Пр. Порожня бочка гучить, а повна мовчить. Пр. Менше говори, більше почуєш. Пр.

Хранить упорное молчание.

Уперто мовчати; затятися й мовчати.