МИНОВАТЬ

Да минует нас чаша сия!

Хай мине нас ця гірка (лиха) доля (ця лиха година, піднес. ся чаша)!

Двум смертям не бывать, одной не миновать.

Дві смерті не буде, а одної не минути. Пр. Одної смерті не минеш, другої не буде. Пр. Більш[е] як раз не вмреш. Пр. Двом смертям не бути, а одної не минути. Пр. Чи пан, чи пропав — двічі не вмирати. Пр. Раз мати породила, раз і помирати. Пр. Хто вмер тепер, не вмре у четвер. Пр. Раз козі смерть. Пр.

Ему минуло двадцать лет.

Йому минуло (вийшло, перейшло) двадцять років; йому дійшов (йому поминув) двадцятий рік.

Зима ещё не миновала.

Зима ще не минулася (не проминула, не перейшла, не перезимувалася).

Не миновать ему тюрьмы.

Не минути йому тюрми (в'язниці); не втече він від кари.

Как не беречься, а не миновать ожечься.

Хоч як бережешся (стережешся), а таки (а врешті) опечешся. Пр.

Смерти не миновать!

Смерті не минути (не обминути)!; від смерті не втекти!; смерті не відперти!

Чему быть, того не миновать.

Чому бути, того не минути. Пр. Що має статися, те станеться. Пр. Що написано на роду, того не об'їдеш і на льоду. Пр. Чи співатиме півень, чи ні, а день [таки] буде. Пр. Що суджено, те не розгуджено. Пр. Скачи, бабо, хоч задом, хоч передом, а діла підуть своїм чередом. Пр.