ЛОЖЬ

Изобличать, изобличить, уличать, уличить во лжи кого.

Виявляти, виявити, виказувати, виказати брехню (неправду) чиюсь.

Ложью свет пройдёшь, да назад не вернёшься.

Брехнею увесь світ перейдеш, та назад не вернешся. Пр. Туди брехнею перейдеш, а назад трудно. Пр.

Обвинять, обвинить во лжи кого.

Звинувачувати, звинуватити (обвинувачувати, обвинуватити) у брехні (у неправді) кого; завдавати, завдати брехню (неправду) кому.

Он ни на шаг без лжи.

Він що ступне, то й [з]брехне; він як не брехне, то й не дихне.

Оправдываться, оправдаться, отделываться, отделаться ложью.

Неправдою (брехнею) відбутися], відбувати[ся]; вибріхуватися, вибрехатися (відбріхуватися, відбрехатися).

Приобретать, приобрести ложью что.

Здобувати, здобути неправдою (брехнею) що; (вульг.) вибріхувати, вибрехати що.

Сплетение лжи.

Клубок брехень.

У него что ни слово, то ложь.

Він що не скаже, то збреше; він з брехнею не розминається.

Чистейшая ложь.

Справжнісінька (чистісінька) брехня.

Это похоже больше на ложь, чем на правду.

Це більше на брехню скидається, ніж на правду; це, може, й правда, та щербата (щербатенька).

Это явная ложь.

Це видима (очевидна) неправда (брехня).