ЛОБ

Брить, забривать лоб (лбы) кому (истор.).

Чуба (лоба) голити, заголити кому; зняти чуба кому; голити, заголити кого; (про багат.) чуби (лоби) голити, поголити кому.

Глаза лезут на лоб.

Очі рогом лізуть; очі на лоба (на лоб) лізуть.

Как поленом по лбу.

Як обухом по голові.

Лбом стены (стену) не прошибёшь.

Головою стіни не проб'єш. Пр. Головою (лобом) муру не проб'єш. Пр. Проти гори піском не сипати. Пр. Голим задом їжака не задавиш. Пр. Батога з піску не уплетеш. Пр. Шилом моря не нагрієш. Пр.

Лоб широк, а в голове тесно.

Під носом косити пора (косовиця), а на розум не орано. Пр. На голові гречка цвіте, а в голові й не орано (не сіяно). Пр.

Медный лоб.

Мідний лоб; безчільник; нахабний дурень.

На лбу не написано.

На чолі (на лобі) не написано (не намальовано).

Подкатывать глаза под лоб.

Пускати (закочувати) очі під лоба; підкочувати білки під лоба.

Пустить [себе] пулю в лоб.

Пустити [собі] кулю в лоба; застрелитися.

С высоким лбом.

Високочолий (високолобий). || Мов ті діди високочолі, Дуби з гетьманщини стоять. Шевченко.

Семи пядей во лбу.

Розуму як наклано. Пр. Розуму наче два клали, а третій топтав. Пр. Мудрий як Соломон; розуму аж понад голову. Більше у нього в пам'яті, як у тебе (як у нього) в голові. Пр. Мудра голова; мудрагель; головатий чоловік.

Уши выше лба не растут.

Вуха вище лоба не ходять. Пр. Вище від лоба очі не ходять. Пр. Вище тину лобода не бува. Пр.

Хлоп его в лоб, да в мешок.

Цок та в лобок, та в писану кайстру (тайстру). Пр.

Что в лоб, что по лбу.

Що раз батька по лобі, що два. Пр. Чи в камінь головою, чи каменем у голову. Пр. Хоч круть-верть, хоч верть-круть. Пр. Хоч пень об сову, хоч сову об пень, а все сові лихо. Пр.