ЛЮБО

Дорого, да любо.

Дорого, та мило. Пр. Що дорожче, то солодше. Пр.

Любо-дорого.

Любо-мило; дуже (вельми) любо (мило).

Любо-нелюбо.

Чи [хоч] любо (мило); чи [хоч] нелюбо (немило); хоч мило-немило.

Любо поглядеть.

Любо (мило, приємно, втішно) подивитися; любо глянути.

Не любо — не слушай, а врать не мешай.

Вір не вір, а не кажи «брешеш». Пр. Не любо — не слухай, а брехати не заважай. Пр. Коли не до вподоби — не слухай, але не заважай. Пр.