ДУША

Без души делать что.

Без душі робити що; абияк (сяк-так, як-небудь) робити що.

Болеть душой о ком, о чём, за кого, за что.

Боліти душею ким, чим, за кого, за що; уболівати за ким, за чим, за кого, за що; побиватися за ким, за чим; боліти серцем (душею) за ким, за чим, за кого, за що.

Брать, взять за душу кого (разг.).

Брати, взяти (торкати, торкнути) за душу (за серце) кого; до душі діймати, дійняти кого; до душі доходити, дійти кому; зворушувати, зворушити (зрушувати, зрушити, розчулювати, розчулити) кого.

Брать на душу.

Брати на себе.

В глубине души.

У глибині (на споді, на дні) душі (серця); глибоко в душі (у серці).

В душе (мысленно).

У душі (у думці, у думках).

В душу не идёт.

У душу (згруб. пульку) не лізе; з душі верне.

В нём (в ней) едва, чуть душа держится (разг.).

У нього (у неї) тільки душа в тілі; (фам.) він тільки живий та теплий (вона тільки жива та тепла); (образн.) живе як без лою каганець; душа в нім (у ній) лиш на волоску держиться; душа в ньому (у ній) на плечі (на рамені); він (вона) на тонку пряде; три чисниш до смерті йому (їй).

Всей душой.

Усією душею; цілим серцем.

Всеми фибрами души ненавидеть кого, что.

Ненавидіти з усієї (з цілої) душі кого, що; цілою істотою ненавидіти кого, що; усіма фібрами душі ненавидіти кого, що.

В тайниках души.

У тайниках душі; у таємних (потаємних) закутках душі.

В чужую душу не влезешь.

В чужу душу не влізеш (не заглянеш). Пр.

Выкладывать, выложить [всю свою] душу кому (разг.).

Відкривати, відкрити кому, перед ким душу (серце); розгортати, розгорнути душу (серце) перед ким.

Выматывать, вымотать, вытянуть всю душу кому, у кого (разг.).

Висотувати, висотати (вимотувати, вимотати) душу з кого; вимучувати, вимучити душу кому.

Вынуть душу кому (разг.).

Вийняти (витягти) душу (серце) з кого.

Говорить, поговорить по душе, по душам.

Говорити, поговорити (побалакати) щиро-відверто (щиро, по щирості, відверто).

Для души.

Для душі; для своєї втіхи (для свого вдоволення); собі на втіху (на вдоволення).

До глубины души (книжн.).

До глубини душі; [аж] до дна душі; до живого (до самого) серця.

Душа в пятки ушла у кого (разг. шутл.).

Душа у п'яти втекла (сховалася) в кого; аж душа в п'яти забігла кому; душа вже кому в п'ятах; на душі похололо; злякався, аж у п'яти закололо; злякався, аж сорочка полотном стала; злякався, аж у серці (у животі) похолонуло; з переляку аж очкур луснув.

Душа горит в ком (разг.).

Душа горить чия; горить бажанням (пристрастю, жагою) хто.

Душа меру знает (разг.).

Душа міру знає; усе робити в міру; душа на мірі стає.

Душа нараспашку у кого (разг.).

Відверта (щира) людина (натура); щира (відверта) душа в кого; (образн.) серце на долоні в кого.

Душа не лежит к этому (разг.).

Душа (серце) не лежить до цього; не пристає серце на це.

Душа не на месте у кого (разг.).

Душа не на місці в кого; непокоїться хто.

Душа не принимает чего (разг.).

Душа не приймає чого; з душі верне що.

Душа разрывается.

Серце розривається (крається); серце рветься з болю.

Душа согрешила, а спина виновата.

Душа грішить, а тіло покутує. Пр.

Душа-человек.

Добросерда (добродушна) людина; добра душа (добре серце).

Душу открывать, открыть.

Душу (серце) розгортати, розгорнути перед ким; відкривати, відкрити кому, перед ким душу, серце.

Еле-еле душа в теле (разг.).

Тільки душа в тілі; Тільки живий та теплий. Пр. Живе як без лою каганець. Пр. Не живе, тільки дні тре. Пр. На тонку пряде. Пр. Доходилися ніжки, доробилися ручки. Пр. Як з хреста знятий. Пр. Як з того світа встав. Пр.

Жить душа в душу (разг.).

Жити як одна душа (як один дух); [мов] одним духом жити; жити у добрій з[ла]годі.

За милую душу (разг.).

Залюбки; з дорогою душею.

Из глубины души (книжн.).

З глибини душі; [аж| із дна (з самого дна, з самого споду) душі.

Как бог на душу положит.

Як заманеться кому; як прийдеться; як до душі припаде кому.

Кривить, покривить душой (разг.).

Кривити, покривити душею; криводушити, скриводушити; не по правді робити, зробити; (образн.) розминатися, розминутися з правдою; збочувати, збочити від правди; (давн.) узяти гріха на душу.

Лежит на душе (разг.).

Лежить на серці (на душі).

Лезть, влезть в душу кому (разг.).

Лізти, залазити, залізти (улазити, улізти) в душу кому; заглядати в душу кому.

Наболевшая душа.

Наболіла (зболіла) душа; наболіле (зболіле) серце.

На душе кошки скребут.

На душі (на серці) скребе [як кішка лапою].

На душе мутит у кого; с души воротит, тянет.

З душі верне кому; вадить (нудить) кого; млосно кому.

Не иметь ничего за душой (разг.).

Не мати нічого (нічогісіньки) за плечима (за душею, при душі).

Не по душе.

Не до душі (не до серця); не до вподоби (не до сподоби); недогода. || Недогода нашій бабі ні на печі, ні на лаві. Пр.

Не по душе мне это (разг.).

Не до душі (не до вподоби, не до сподоби, не до серця) мені це.

Не чаять души в ком.

Душі не чути за ким, у кому; дух ронити за ким, коло кого; упадати всією душею коло кого; палко любити кого; захоплюватися ким.

Ни души (разг.).

[А]ні [живої] душі; [а]ні [живої] душечки; [а]ні [живого] духа; (розм.) ні хуху ні духу; нікогісінько.

Ни души не видно.

[А]ні душі ([а]ні душечки) не видко (не видно); [а]ні лялечки не видно (не видко); нікогісінько не видно (не видко).

Ни душой, ни телом не виноват.

І душею, й тілом невинний; (іноді) і на нігтик невинний; і на макове зерня[тко] невинний.

Отвести душу чем, с кем (разг.).

Розважити душу чим; спочити душею на чому; (поет.) душу відволожити чим; відвести душу з ким.

От [всей] души (разг.).

Від (з) [щирого] серця; від (з) [усієї] душі.

Отдать Богу душу (устар.).

Віддати Богові душу; ступити в Божу путь; зажити смерті; (давн.) до свого берега причалити; (поет.) не топтати [вже] рясту; (зниж.) відкинути ноги; дутеля з'їсти; (жарт.) піти до Бога вівці пасти; пішла душа наввиринки.

От души сказать.

З (від) душі сказати (вимовити).

Отлегло от души кому (разг.).

Відлягло (відійшло) від серця (від душі) кому.

Отпусти душу на покаяние (разг. устар.).

Пусти з душею; пусти мене на спокій; даруй мені життя; дай моїй душі спокій.

Погубить душу.

Згубити (загубити, погубити, запагубити, занапастити, затратити) душу; наложити душею.

Приходиться, прийтись по душе.

Припадати, припасти до душі (до серця, до вподоби, до сподоби); пристати (прийтися) до душі.

Рад душой.

Щиро радію (радий); з (від) серця (від душі) радий.

Рада бы душа в рай, да грехи не пускают.

Рада б душа в рай (до раю), та гріхи не пускають. Пр. Рада б Ганна за Степана, так Степан не бере. Пр.

С душой играть, говорить.

З почуттям грати, говорити.

С душой работать.

Щиро (щирим серцем) робити (працювати).

Сколько душе угодно.

Скільки душа (душечка) забажає; досхочу; донесхочу.

Стоять, торчать над душой чьей (разг.).

Стояти над душею чиєю, у кого, кому; нависати; напосідати(-ся) на кого; просвітку не давати кому; просвітлої години нема кому, кого. || Став мені над душею як кат. Пр. А тут ще й Ліля нависає з дітьми, тягнуть кудись іти з ними. Українка.

У него ничего нет за душой (разг.).

У нього нічого (нічогісінько) нема за плечима (за душею, при душі); він пуста (порожня) людина.

Хоть мошна пуста, да душа чиста.

Хоч чоловік убогий, та слово чисте. Пр.

Хоть шуба овечья, да душа человечья.

Хоч овечий кожух, зате щиролюдський дух. Пр.

Чего душе угодно.

Чого душа забажає (захоче).

Человек без души.

Людина без серця (без душі, без почуття); (образн.) камінь, а не людина.

Человек большой души.

Людина великої душі (великого серця).

Чужая душа — тёмный лес; чужая душа — потёмки.

Чужа душа (голова) — темний ліс. Пр. В чужій душі — мов серед ночі. Пр. Нікому на чолі не написано, хто він. Пр.