ДУХ

Быть в духе (разг.).

Бути в доброму настрої (у доброму гуморі); добре матися (добре ся мати).

Быть не в духе (разг.).

Бути у поганому (лихому, у негарному, не в доброму) настрої; бути не в доброму дусі; бути не в настрої; (жарт.) муха в носі в кого.

В здоровом теле здоровый дух.

Здорове тіло — здоровий дух; у здоровому тілі здоровий дух.

Во весь дух, что есть духу бежать, лететь, мчаться... (разг.).

Щодуху (скільки духу, іноді давн. щотху) бігти, летіти, мчати.,.; на всі заводи (узаводи, навзаводи) бігти, летіти, мчати...; дух уступив у кого; (зрідка слов'янізм) воспрянув духом хто.

Дух вон у кого (разг.).

Уже й духу нема (не чути) в кого; (іноді) дух спустив хто.

Дух времени, эпохи.

Дух часу, доби.

Дух захватывает, захватило (разг.).

Дух захоплює, захопило (забиває, забило, займає, зайняло, запинає, запнуло); дух займається, зайнявся (забивається, забився).

Дух противоречия, отрицания, сомнения.

Дух суперечності (протиріччя), заперечування, сумніву.

Идти с духом времени.

Іти з духом часу; потрапляти часові.

И дух вон у кого (разг.).

Та вже й по ньому, уже й умер (помер).

Испустить дух (книжн. устар.).

Віддати дух; спустити дух (іноді душу); пуститися духу; (зниж.) визіхнути (визівнути) духа; зітхнути; (згруб.) кикнути (ґиґнути). || Бити коло стовпа киями поти, поки і духа визівнув. П. Куліш.

Как на духу (разг. устар.).

Щиросердно; як на сповіді.

Не иметь духа (духу) сделать что (не решиться).

Не мати духу (відваги, зваги, сміливості) зробити що; не наважитися (не зважитися) зробити що.

Не хватает, не хватило духу у кого (разг.).

Не стає, не стало відваги (зваги, сміливості) кому; не насміє, не насмів хто; не відважується, не відважився (не важиться, не наважується, не наважився, не зважується, не зважився) хто.

Нечистый дух попутал (разг.).

Нечистий [дух] (лихий) попутав (іноді підневідив).

Ни слуху ни духу (разг.).

[А]ні чутки [а]ні звістки за кого нема; і голосу нема[є]; слухи загули за ким; слід за ким загув; [а]ні слуху [а]ні духу; ні слуху ні прослуху.

Ни сном ни духом (сном-духом) не знаю, не ведаю (разг.).

Ні сном ні духом (сном-духом, сном і духом) не знаю, не відаю.

Одним духом (разг.).

Одним духом; за одним духом; за один дух; духом (душком, удух); миттю (вмить).

Падать духом.

Занепадати (підупадати) духом; упадати на дусі; (іноді) падати серцем.

Переводить, перевести дух, передохнуть.

Зводити, звести (переводити, перевести) дух; віддихатися, віддихнутися (віддихати, віддихнути); передихати, передихнути; відсапувати(-ся), відсапати(-ся), відсапнути(-ся).

Подъём духа; испытывать подъём духа.

Піднесення [духу]; зазнавати (відчувати) піднесення [духу]; (образн.) рости вгору; душа росте вгору в кого, кому; світ підіймається (піднявся) вгору кому, у кого; дух уступив у кого.

Придавать, придать духу кому (разг.).

Додавати, додати (піддавати, піддати) духу кому; додавати, додати відваги (зваги, сміливості) кому.

Присутствие духа.

Самовладання, притомність духу (іноді духопритомність).

Продолжать в том же духе.

Провадити (вести, правити, тягти) так і далі (в тім самім дусі); (образн.) виводити далі ту саму нитку; співати і далі тієї ж (тієї самої).

Расположение, состояние духа (арх.).

Настрій (гумор); дух.

Святым духом питаться (разг. шутл.).

Жити святим духом.

Собраться с духом.

Набратися духу (відваги, зваги, сміливості); зібратися на відвагу; наважитися (зважитися).

Упадок духа.

Зневір'я; занепад (підупад) духу.

Чтоб твоего духу здесь не было! (фам.).

Щоб твого й духу тут не було!; щоб твій і дух тут не пах (вульг. не смердів)!; щоб і твого духу не чути було!

Что есть духу бежать.

Щодуху (що є духу, скільки духу, що дух у тілі) бігти; на всю витягу бігти.