ДОПУСТИТЬ

Допустим, что...

Припустім[о]; допустім[о]; покладім[о]; даймо (на те), що... || Даймо на теє, що воно було заєць... Сл. Гр.

Допустить ошибку.

Допуститися помилки; допустити (припустити) помилку.

Не допускать и мысли.

І думки не припускати; і в голові (і в голову) [собі] не класти (не покладати).

Не допустить беды (предотвратить её).

Запобігти лихові (біді); (іноді) запобігти лиха.