ДОЛГ

Брать, взять в долг у кого.

Брати, взяти в позику (позикою, у борг, боргом, на віру) у кого; позичати, позичити (про багат. напозичати) в кого, боргувати, поборгувати, заборгувати, задовжити (іноді визичати, визичити) в кого; (тільки про товар) брати, взяти набір (наборг) у кого.

Быть в долгу у кого.

Бути винним (завинити) кому; бути в боргу в кого; заборгувати (задовжити) в кого.

Быть в долгу у кого, перед кем.

Бути зобов'язаним кому, перед ким; (іноді) бути винним перед ким.

В долгу как в шелку.

По шию (по вуха) в боргах (у довгах); у боргах (у довгах) як (мов) у реп'яхах; боргів [більш] як волосся на голові (в бороді); напозичався — аж нікуди (по саме нікуди).

Взыскивать, взыскать долг, долги.

Стягати, стягти (правити, виправляти, виправити, справляти, справити) борг, борги (довг, довги).

Взятый в долг.

Позичений (борговий); (про гроші іще) борг (довг).

Взять за долг что-либо.

Стягти (відібрати) за борг (за довг) що; пограбувати. || Нічим було заплатити, так корівку мою пофабували й продали. Кониський.

Влезать, влезть (разг. залезть) в долги.

Залазити, залізти в борги (у довги); загрузати, загрузнути в боргах (у довгах); заганятися, загнатися в борги (у довги, в позички); (згруб.) укачуватися, укачатися в борги (в довги); топитися, утопитися в позиках; заборговуватися, заборгуватися (задовжуватися, задовжитися); набратися по шию. || То їм же (запорожцям) добре, що є за що пить, а батько з ними так було укачається в довги, що ну! ЗОЮР.

Входить, войти в долг, в долги.

Запозичатися, напозичатися; заборгувати[ся]; задовжуватися, задовжитися; завинуватитися; ще (те саме, що) Влезть в долги. Див. ВЛЕЗАТЬ.

Вылезать из долгов.

Вилізти (виборсатися) з боргів (з довгів).

Давать, дать, верить, поверить в долг.

Давати, дати у позику (іноді позикою); (про товар) давати, дати набір (наборг); позичати, позичити (іноді визичати, визичити); боргувати, поборгувати; на віру давати, дати; вірити, повірити (навіряти, навірити). || Не вірять шинкарі горілки. Сл. Гр. Шинкарочка мене знає, на сто рублів навіряє. Н. п.

Дать в долг без отдачи.

Дати (позичити) на вічне віддання. || Позичив ледачому гроші — десь на вічне вже віддання. Сл. Гр.

Дающий в долг, заимодавец, кредитор.

Той, що позичає (дає у позику), позикодавець, кредитор; повірний; (про лихваря іноді) позичайло.

Долг не велик, да лежать не велит.

Борг не реве, а спати не дає. Пр. Голод морить, а довг крутить. Пр.

Долг платежом красен.

Що винен — віддати повинен. Пр. Умівши брати, умій і віддати. Пр. Позичене не з'їдене — все треба віддати. Пр. Як не вертись, а взяв, то розплатись. Пр. Перше борг віддай, а тоді вже й за себе дбай. Пр. Як не вертись, а за позикою розплатись. Пр. Гріхи — плачем, а довги — платежем. Пр. Хоч десь, хоч там перехвати, а борги (довги) заплати. Пр. Позичка на боржнику верхи їздить. Пр.

Жить в долг.

Жити на позички (у борг, у довг).

Изменить своему долгу.

Зрадити свою повинність (свій обов'язок).

Он в долгу не останется.

Він винним не залишиться; (перен.) він подякує (віддячить, відплатить); він віть за віть віддасть; він цього не подарує; він не попустить свого.

Отдать последний долг природе.

Умерти; (давн.) віддати богові душу.

Отдать последний долг умершему.

Віддати останню шану небіжчикові; провести до кладовища.

Отпускать в долг.

Боргом (набір, наборг) давати; боргувати.

Первым долгом (разг.).

Першим ділом; [що]найперше; передусім; насамперед.

Погашать, погасить долг.

Виплачувати, виплатити, поплатити (сплачувати, сплатити, посплачувати) борги; виплачуватися, виплатитися з боргів.

По долгу службы.

З службового обов'язку (з службових обов'язків, з службової повинності); виконуючи службовий обов'язок (службові обов'язки, службову повинність).

Покупать в долг.

Брати (іноді купувати) набір (наборг).

По уши (по горло) в долгах.

По шию (по [самі] вуха, по [саму] зав'язку) в боргах (у довгах); у боргах (у довгах), як у реп'яхах.

Раздавать, раздать в долг.

Розпозичати, розпозичити, порозпозичати; (про товар ще) зборговувати, зборгувати (навіряти, понавіряти).

Расплатиться с долгами.

Виплатити (про багат. поплатити) борги (довги); поквитувати, поквитати борги (позики).

Считать своим долгом.

Уважати за свій обов'язок (своїм обов'язком, за свою повинність); мати за обов'язок; брати (покладати) собі за обов'язок; почувати себе (іноді почуватися) зобов'язаним.

Требовать долг.

Правити борг (довг, позику).

У него много долгов.

У нього багато боргів (довгів); він має багато боргів (довгів); він багато (геть-то багато) винен; (образн. жарт.) у нього (він має) багато намиста на шиї.

Чувство долга.

Почуття обов'язку; усвідомлення свого обов'язку (своєї повинності).

Это не только наш долг, но и обязанность.

Це наш обов'язок і повинність наша.

Я в долгу у кого.

Я боржник (винуватець) чий; я винен кому; я завинив кому.

Я в неоплатном долгу перед вами.

Я невиплатний винуватець (боржник, довжник) ваш.

Я у вас в большом долгу.

Я вам багато винен.