ДАВАТЬ

Давай бог ноги.

Хода (ходу) в ноги; шуги; зник. || А по добридню та й шуги — бувайте здорові, шукайте вітра. Вовчок.

Давать, дать в долг.

Боргувати, поборгувати, вірити, навіряти, повірити; (про товар) давати, дати набір (на борг).

Давать, дать взаймы.

Позичити, позичати; у позику (позичково) давати, дати.

Давать, дать волю кому.

Давати, дати волю (попуск) кому; попускати, попустити кому; розв'язати світ кому.

Давать, дать волю рукам (разг.).

Давати, дати волю рукам; удаватися, удатися до сили (до насильства).

Давать, дать дорогу кому.

Давати, дати дорогу кому; звертати, звернути [з дороги] кому; уступатися, уступитися з дороги кому.

Давать, дать завтрак, обед...

Давати, дати сніданок, обід...; справляти, справити (споряджати, спорядити, ставити, поставити) сніданок, обід...

Давать, дать знать о себе.

Давати, дати знати про себе; давати, [по]дати звістку про себе; (докон.) об'явитися.

Давать, дать маху, промаху (перен. разг.).

Давати, дати маху (хиби); хибити, схибити, змилити; помилятися, помилитися на чому; (іноді) осковзнугися; (образн. розм.) шпака вбити; (зниж.) хука дати.

Давать, дать место.

Давати, дати місце кому; уступатися, уступитися кому.

Давать, дать нагоняй (разг.).

Нагінку (прочухана, прочуханки) давати, дати кому; наганяти, нагнати холоду кому; вимовляти, вимовити кому; струнчити, наструнчити кого; (образн. давн.) переганяти, перегнати на гречку (через росу) кого.

Давать, дать начало (книжн.).

Класти, покласти (робити, зробити) початок чому, чого; давати, дати початок (почин) чому; (зрідка) складати, скласти (закласти, заложите) початок чого; зачинати, започинати що.

Давать, дать ногам волю.

Давати, дати ногам волю; кидатися, кинутися (пускатися, пуститися, ударятися, ударитися, іноді узяти) бігти; кидатися, кинутися навтіки (навтікачі).

Давать, дать отпор кому.

Давати, дати відсіч кому; опір ставити, стати проти кого; опиратися, опертися кому; давати, дати кому відкоша.

Давать, дать очную ставку.

Зводити, звести на очі (віч-на-віч) кого з ким.

Давать, дать повод для чего.

Давати, дати привід (приключку, зачіпку) до чого; спричинятися, спричинитися до чого.

Давать, дать показание (о свидетелях).

Давати, дати (складати, скласти) свідчення, свідкувати, свідчити, посвідчити; бути за свідка; (про звинуваченого) давати, дати зізнання; зізнатися.

Давать, дать понять кому.

Давати, дати на здогад (на розум) кому; давати, дати зрозуміти кому.

Давать, дать пощёчину (разг. вульг.).

Давати, дати в лице; давати, дати ляпаса (ляща, поличника).

Давать, дать себе в чём отчёт.

Усвідомлювати, усвідомити собі що; бути свідомим чого; здавати, здати собі справу (звідомлення) з чого, про що.

Давать, дать слово кому.

Давати, дати (надавати, надати) слово кому.

Давать, дать телеграмму.

[По]давати, [по]дати телеграму; (розм.) бити (ударити) телеграму.

Давать, дать ход делу.

Давати, дати хід справі; зрушити справу.

Давши слово — держись, а не давши — крепись.

Мовивши слово, треба дотримати (додержати) його (треба бути паном його). Пр. Давши слово — держись, а не давши — кріпись. Пр. Лучче не обіцяти, як слова не держати. Пр. Сказано — зв'язано. Пр. Сказано — що написано. Пр. Не роби з губи халяви. Пр.

Дай[-ка], дайте[-ка].

Дай лишень (лиш), дайте лишень (лиш); дай-но, дайте-но; (зниж.) ке лиш, кете лиш. || Кете лиш кресало. Шевченко.

Даст Бог день, даст Бог и пищу.

Дасть Бог день — дасть і пожиток. Пр. Дав Бог роток, дасть і шматок. Пр. Хто дав зуби — дасть і хліб до губи. Пр.

Дать в замену.

Дати на заміну (навзамін, натомість); (іноді) підставити.

Дать в зубы, по затылку, подзатыльник, по загривку, по шее.

Дати в зуби (загилити по зубах) кому; дати потиличника; дати (загилити) по потилиці; (образн.) нагодувати потиличниками; спотикача дати.

Дать делу другой оборот.

Повернути справу інакше.

Дать ещё при жизни.

Ще за життя (давн. за живота) дати; (образн.) теплою ще рукою дати.

Дать знать о ком, о чём.

Дати знати про кого, про що; дати, подати звістку про кого, про що; оповістити про кого, про що.

Дать какую-либо малость, малую толику.

Дати якусь дещицю (зрідка трощицю); перекинути щось кому.

Дать клятву.

Дати присягу (клятву); [за]присягтися (поклястися, заклястися).

Дать на слово.

На віру дати; повірити [на слово].

Дать по уху, в ухо кому.

Заїхати в вухо кому.

Дать разговору иной оборот.

Повернути (звернути) розмову на інше.

Дать сдачи.

Дати здачі (решту); (перен.) відплатити кому.

Дать себе труд (книжн.).

Завдати собі праці (роботи).

Дать себя знать, помнить, почувствовать.

Датися знати кому; датися (дати себе) узнаки (утямки, у пам'ятку); увіритися; упектися; дошкулити (допекти) кому; дати пам'яткового кому.

Дать себя подговорить, обмануть.

Датися на підмову; дати себе підмовити (одурити).

Дать тумака (разг.).

Стусана (штовхана, штурхана) дати.

Дать тягу, стрекача, стречка.

Дати тягу; дременути (чкурнути); п'ятами накивати; драп[о]нути (дати дропака, дріпака); дмухнути (дати дмухача); дати (дмухнути) драла; (діал.) [дати] лиги.

Дать указания.

Дати вказівки; (іноді) дати навід.

Не давать, не дать в обиду кого.

Не давати, не дати скривдити кого.

Ни дать, ии взять.

(прикм.) Викапаний (достотний, нестеменний, лок. нестеменнісінький); (присл.) достоту (точнісінько, нестеменно, лок. нестеменнісінько) [такий, як].

Ровно ничего не дал.

Нічогісінько не дав; і на нігтик не дав (не покинув).

Я тебе дам!

Я тобі дам!; ось я тобі!