БРОСИТЬСЯ

Броситься бежать.

Кинутися (пуститися, вдаритися) бігти (тікати); кинутися (вдаритися) навтікача (навтік, навтіки, навтіч).

Броситься в погоню за кем, чем.

Кинутися (пуститися, вдаритися) бігти за ким, за чим; кинутися (побігти) на[в]здогін (удогін) за ким, за чим; наздоганяти кого, що. || Кинулись навздогін — де там, і слід запав. Кочерга.

Броситься врассыпную.

Див. ВРАССЫПНУЮ.

Броситься в слёзы.

Ударитися в сльози (у плач); [ударитися] у голос; заплакати. || Справді робиться страшно. Деякі вже й у голос. Барвінок. Заплач, дурню, по своїй голові. Номис.

Броситься, метнуться в сторону.

Кинутися (метнутися) вбік (набік); уломити вбік (набік). || От заєць убік як уломить... Сл. Гр.

Броситься на что (о многих).

Понакидатися на що. || Діти так і понакидались на яблука. З нар. уст.

Броситься с головой в работу.

Заглибитися (поринути, пірнути) [з головою] в роботу; залізти в роботу по [самі] вуха (по [саму] шию).

Броситься со всех ног (бежать).

Кинутися щодуху (що є духу, скільки духу, чимдуж); узяти ноги на плечі; (недок. брати ноги на плечі). || Тоді, Андрюшко, мабуть, і тобі треба брати ноги на плечі. Панч.

Броситься стремительно.

Кинутися (метнутися) стрімголов; кинутися опукою. || Онилка кинулась до мене опукою. Барвінок.

Кровь бросилась в голову.

Кров ударила (линула) до голови (в голову). || Андрій раптом розрум'янився, бо кров вдарила в його голову... Чендей.