БОЛЬ

Боль (резь) в животе.

Біль у животі; (давн.) завійниця (завійна); різачка. || Троянські плакси тут ридали, Як на завійницю кричали. Котляревський.

Головная боль.

Головний біль; біль голови.

Крик боли.

Болісний крик; крик болю.

Острая боль.

Пекучий (прикрий, гострий, дошкульний) біль; болісний біль. || Гострий біль, мов кліщі, стиснув йому голову. Коцюба.

Острая боль в пальцах от мороза.

Зашпори. || А тут зашпори в руки заходять. Харчук.

От боли.

З болю (від болю, од болю). || Глянула ти, — я отерпнув од болю: В серці — стріла. Кримський.

Полный боли.

Болючий (болісний). || Болісний стогін мимоволі розтулив її вуста. Смолич.

Причинять, причинить боль кому.

Болю завдавати, завдати кому; заподіювати, заподіяти біль кому; вражати, вразити кого; боліти, заболіти  кого (кому) що; (тільки перен.) жалю завдавати кому. || I він робить це навмисне, щоб завдати мені болю. Багмут. Його болять нещастя України. Франко. Все виклав, що мені боліло. Гончар.

С болью в сердце, в душе.

Болісно; з болем у серці, в душі; з болем серця (душі); з тяжким серцем. || Тихо і болісно вимовляє поет. Українка.

Сердечная боль (горе).

Сердечний біль; біль серця; (розм.) болячка на серці. || Сердечний біль повстав з нудьги за сім'єю. Кримський. Може, в його є яка болячка на серці. Барвінок.

Это ему не причиняет боли.

Його (йому) це не [дуже] болить.