БЛИЗКО

Близко сойтись с кем (подружиться).

Зблизитися (заприятелювати) з ким; здружитися з ким; заприязнитися з ким; потоваришувати (затоваришувати) з ким; (лок.) засябрувати з ким. || Лисичка з Журавлем дуже заприятелювали. Франко. Потроху таки заприязнився з цікавим хлоп'яком і Микола Йванович. Ільченко.

Близок локоть, да не укусишь.

Близько лікоть, та не вкусиш. Пр. Хоч близько, та слизько. Пр. Чує кіт у глечику молоко, та морда коротка дістати. Пр. Є в глеку молоко, та голова не влізе. Пр. Носом чую, та руками не впійму. Пр. Видно й хати, та далеко чухрати. Пр.

Весьма близко.

Дуже близько; [як] палицею (шапкою) кинути (докинути); (лок.) городня річ. || Що тут від вашого хутора: доброму молодцеві тричі палицею кинути! Кропивницький.

Принимать близко к сердцу.

Брати близько (дуже) до серця. || Не бери того собі дуже до серця. Турчинська.